Псалми 48:11-20
11
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
12
Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
13
та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
14
Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Се́ла.
15
Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них.
16
Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! Се́ла.
17
Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її,—
18
бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
19
Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
20
вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання