Останнє прохання про справедливість і виправдання
19
Нехай з мене не ті́шаться ті, хто ворогує на мене безви́нно, нехай ті не морга́ють очима, хто мене без причини нена́видить,
20
бо говорять вони не про мир, але на спокі́йних у кра́ї облу́дні слова́ вимишляють,
21
свої уста на мене вони розкрива́ють, говорять: „Ага, ага! Наші очі це бачили!“
22
Ти бачив це, Господи, — не помовчи́ ж, Господи, — не віддаляйся від мене!
23
Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на супере́чку мою,
24
розсуди Ти мене по Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
25
нехай не говорять у серці своїм: „Ага, — його маємо ми“, хай не кажуть вони: „Ми його проковтну́ли“.
26
Нехай посоромляться та застидаються ра́зом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в га́ньбу, хто рота свого розкриває на мене!
27
Хай співають та звесе ляються ті, хто бажає мені правоти́, і нехай кажуть за́вжди: „Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!“
28
А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!
Settings