Цінність мудрості

1

Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?

2

На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!

3

При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:

4

„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:

5

Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!

6

Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.

7

Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.

8

Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.

9

Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.

10

Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:

11

ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!