Приповісті 5:1-6

Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,

щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!

Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,

та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —

її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її!

Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.