Приповісті 15:20-24

Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.

Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.

Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.

Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!

Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́.