Skip to content
Приповісті 1:7

Приповісті 1:7

Показано вірш 7 із навколишнім контекстом.
4
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Options