TRV
Приповісті 1:8-19
8
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !
11
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
12
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!
13
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Settings