TRV
Приповісті 1:20-31
20
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
Settings