Від Матвія 13:3-14
3
І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи:
4
І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.
5
Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;
6
а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.
7
А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.
8
Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.
9
Хто має ву́ха, щоб слухати, нехай слухає!“
10
І учні Його приступили й сказали до Нього: „Чому́ при́тчами Ти промовляєш до них?“
11
А Він відповів і промовив: „Тому́, що вам да́но пізнати таємни́ці Царства Небесного, — їм же не да́но.
12
Бо хто має, то дасться йому́ та дода́сться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що́ він має.
13
Я тому́ говорю́ до них при́тчами, що вони, ди́влячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
14
І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися бу́дете оком, — і не побачите.
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання