Притча про наполегливу вдову

Від Луки 18:1-8

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,

говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.

У тому ж місті вдова перебува́ла, що до нього ходила й казала: „Оборони мене від мого супроти́вника!“

Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму́ в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені“.

І промовив Господь: „Чи чуєте, що́ говорить суддя цей неправедний?

А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?

Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“