Від Луки 15:25-32
25
А син ста́рший його був на полі. І коли він ішов й наближа́вся до дому, почув музи́ки та танці.
26
І покли́кав одно́го зо слуг, та й спитав: „Що це таке?“
27
А той каже йому: „То вернувся твій брат, і твій ба́тько звелів заколоти теля відгодо́ване, — бож здоровим його він прийняв“.
28
І розгнівався той, — і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.
29
А той відповів і до батька сказав: „Ото, стільки ро́ків служу́ я тобі, і ніко́ли нака́зу твого не пору́шив, — ти ж ніко́ли мені й козеняти не дав, щоб із при́ятелями своїми поті́шився я.
30
Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудни́цями, — ти для нього звелів заколоти теля відгодо́ване“.
31
І сказав він йому: „Ти за́вжди зо мною, дитино, і все моє — то твоє!
32
Веселитись та тішитись треба було́, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання