TRV
Від Івана 11:17-37
17
Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гро́бі.
18
А Віфа́нія поблизу Єрусалиму була́, яких стадій з п'ятнадцять.
19
І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розва́жити їх.
20
Тоді Марта, почувши, що надхо́дить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.
21
І Марта сказала Ісусові: „Коли б, Господи, був Ти отут, — то не вмер би мій брат.
22
Та й тепер, — знаю я, — що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!“
23
Промовляє до неї Ісус: „Воскресне твій брат!“
24
Відказує Марта Йому: „Знаю, що в воскресіння останнього дня він воскресне“.
25
Промовив до неї Ісус: „Я воскресіння й життя. Хто вірує в мене, — хоч і вмре, буде жити.
26
І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, — повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?“
27
Вона каже Йому: „Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ“.
28
І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марі́ю, сестру свою, ка́жучи: „Учитель тут, і Він кличе тебе!“
29
А та, як зачула, квапли́во встала й до Нього пішла.
30
А Ісус не ввійшов був іще до села, а знахо́дивсь на місці, де Марта зустріла Його.
31
Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапли́во встала й побігла, подали́ся за нею, гадаючи, що до гро́бу пішла вона, — плакати там.
32
Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: „Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!“
33
А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжа́лобився та й звору́шився Сам,
34
і сказав: „Де його ви поклали?“ Говорять Йому́: „Іди, Господи, та подивися!“
35
I заплакав Ісус.
36
А юдеї казали: „Дивись, як любив Він його!“
37
А з них дехто сказали: „Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?“
Settings