Приклад Христа в несправедливих стражданнях

1 Петрове 2:18-25

Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи.

Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його.

„Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“

Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.

Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.