Біблійні вірші про Rain: Forty days of, at the time of the flood

Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, — і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!“

І сталося по семи днях, — і во́ди потопу лину́ли на землю.

Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джере́ла великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.

І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.

І був пото́п сорок день на землі, і збільшилась вода, і поне́сла ковчега. І він ви́соко став над землею.

І прибула вода, і сильно збільши́лась вона на землі, — і пливав ковчег на поверхні води.

І дуже-дуже вода на землі прибула́, і покрились усі гори високі, що під небом усім.

На п'ятнадцять ліктів уго́ру вода прибула, — і покрилися гори.

І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна люди́на.

Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі — вимерло було.

І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна́, і аж до птаства небесного, — вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.

І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.