Переповідь Давидового заповіту
20
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
21
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
22
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
23
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
24
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
25
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
26
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
27
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
28
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
29
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
30
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
31
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
32
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
33
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
34
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
35
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
36
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
37
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
38
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. Се́ла.
Settings