Джерело радості й життя

Псалми 87:7

Показано вірш 7 із навколишнім контекстом.

душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу!

Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.

Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.

Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.

На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. Се́ла.

Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,

стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!