Недовговічне торжество нечестивих

Псалми 37:12-20

Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.

Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!

А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.

I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,

бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!

Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“

Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!

А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.