Псалми 35:4-12
4
Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
5
Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
6
Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
7
Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
8
Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
9
вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
10
бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
11
Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
12
Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
Settings