Skip to content
Приповісті 7:10-23

Приповісті 7:10-23

10
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Options