Слухай батьківської науки

Приповісті 4:1-9

Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,

бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,

бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.

І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!

Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —

не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!

Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!

Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:

вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!