Skip to content
Приповісті 24:30-34

Приповісті 24:30-34

30
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Options