Справедливість, дружба й безумство

Приповісті 17:15-22

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.

На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?

Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.

Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.

Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.