Від Марка 4:3-14
3
„Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.
4
І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.
5
Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;
6
а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.
7
А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.
8
Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.
9
І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
10
І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.
11
І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,
12
щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“
13
І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
14
Сіяч сіє слово.
Settings