Остання кара: війна, голод і вигнання

27

А якщо й тим не станете слухня́ні Мені, і будете ходити проти Ме́не,

28

то й Я з лютістю піду́ проти вас, і також Я семикра́тно покараю вас за ваші гріхи, —

29

і ви тіло своїх синів бу́дете їсти, і тіло дочок своїх бу́дете поїда́ти...

30

І поруйную ваші висо́ти, і повитинаю ваші стовпи́ сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, — і обри́дить душа Моя вас!

31

І вчиню́ міста ваші руїною, і поспусто́шую ваші святині, — і не прийму́ ваших пахощів любих.

32

І спусто́шу Я край той, — і будуть дивуватися з то́го ваші вороги, що мешкають у ньому.

33

А вас порозпоро́шую поміж наро́дів, і вийму за вами меча, — і стане край ваш спусто́шенням, а міста́ ваші будуть руїною...

34

Тоді земля та надолу́жить собі за суботні роки по всі дні спусто́шення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолу́жить собі за свої суботні роки.

35

По всі дні спусто́шення святкува́тиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.

36

А щодо позосталих серед вас, то впрова́джу в їхні серця полохли́вість в края́х їхніх ворогів, — і буде їх гнати навіть шелест подму́хненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мече́м, та й попа́дають, хоч ніхто не женеться...

37

І будуть вони спотика́тися один об о́дного, ніби від меча́, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів.

38

І погинете серед поганів, і пожере́ вас земля ваших ворогів.

39

А позосталі серед вас помарніють у края́х ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарні́ють із ними.

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Reading Width 45 chars

Options