Плач за знищення народу
48
Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
49
Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
50
аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
51
моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
52
Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
53
життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
54
Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „Вже погу́блений я!“
Settings