Від Івана 4:27-38
27
І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“
28
Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:
29
„Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“
30
І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.
31
Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“
32
А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.
33
Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“
34
Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.
35
Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“ А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!
36
А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи.
37
Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.
38
Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.
Settings