Йов 32:15-22

Внутрішній примус Єлигу говорити

Йов 32:15-22
15
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
16
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
17
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
18
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
19
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
20
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
21
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
22
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
Читати повний розділ 32
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Reading Width 45 chars

Options