TRV
Йов 14:18-22
18
Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,
19
каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.
20
Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.
21
Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.
22
Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.
Settings