Дії 26:26-32
26
Цар бо знає про це, — до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гада́ю я, щоб із цього щобудь схова́лось від нього, — бо не в за́кутку ді́ялось це.
27
Чи віруєш, ца́рю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш“.
28
Агріппа ж Павлові: „Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християни́ном“.
29
А Павло: „Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, — не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів“.
30
І встав цар та намісник, і Верні́ка та ті, хто з ними сидів.
31
І на́бік вони відійшли, і розмовляли один до одно́го й казали: „Нічого, ва́ртого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!“
32
Агріппа ж до Феста сказав: „Міг би бути відпу́щений цей чоловік, якби не відкликавсь був до ке́саря“
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання
Settings