8
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,