Приповісті 2:1-6

Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,

щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,

якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,

якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —

тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —

бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!