Від Матвія 9:2
Показано вірш 2 із навколишнім контекстом.
1
І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.
2
І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“
3
І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.
4
Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
5
Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
Settings