TRV
Від Луки 24:14
Показано вірш 14 із навколишнім контекстом.
11
Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.
12
Петро ж устав та до гро́бу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала. І вернувсь він до себе, і дивувався, що́ сталось.
13
І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я́ Еммау́с, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдеся́т.
14
І розмовляли вони між собою про все те, що́ сталося.
15
І ото, як вони розмовляли, і розпитували один о́дного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.
16
Очі ж їхні були стри́мані, щоб Його не пізнали.
17
І спитався Він їх: „Що́ за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні́?“
Settings