- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
Висновок до Синайського закону
Левит 26:46
Показано вірш 46 із навколишнім контекстом.
43
А край той буде позбавлений їх, і надолу́жить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для то́го, що зако́нами Моїми пого́рджували, а постанови Мої оги́дила була їхня душа.
44
А проте, коли вони пробува́ли в краю́ своїх ворогів, то Я не пого́рджував ними, і не збри́див їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я — Господь, Бог їх!
45
І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю на оча́х поган, щоб бути їм Богом. Я — Господь!“
46
Оце постанови, і уста́ви та зако́ни, що дав Госпо́дь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сіна́йській горі через Мойсея.
Settings