Екклезіяст 7:1-14
1
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
2
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
3
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
4
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
5
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
6
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
7
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
8
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
9
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
10
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
11
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
12
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
13
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
14
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
Settings