5
Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
6
Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
7
Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
8
Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.